Так багато слів

В твоєму серці так багато слів,

Але не знаєш з чого їх почати...

Життя летить як сотні журавлів,

Але чомусь так прагнемо мовчати.

Не скажемо нікому, що в душі

Свої думки таємні не розкриєм

І по собі у світі ми лишим

Свої нездійснені, але прекрасні мрії.

А час іде і плине день за днем

Не зможе тиша душу врятувати...

Роки ідуть і гірше ми стаєм

Самі себе саджаємо за грати!

У нашім серці так багато слів,

А ми чомусь боїмось щось сказати

Життя летить як сотні журавлів,

І ми колись не зможемо мовчати!