Зарегистрируйтесь и войдите на сайт:
Литературный клуб «Я - Писатель» - это сайт, созданный как для начинающих писателей и поэтов, так и для опытных любителей, готовых поделиться своим творчеством со всем миром. Публикуйте произведения, участвуйте в обсуждении работ, делитесь опытом, читайте интересные произведения!

Я є Людина

Стихотворение в жанрах: Иностранные языки, Мистика
Добавить в избранное

Зірка, зіронько скажи: чи є ще час, чи пізно йти?

Де пролягає цей мій шлях? Чи загубилась я в садах?

Наш світ - це не сади Едему, це дикі джунглі з гобелену,

Що висить на моїй стіні і закликає до війни.


Та я зриваю його геть, я хочу миру та все йде шкереберть,

Божевілля, все не те, зламана, сиджу в неволі,

І сподіваюся на Бога, сподіваюсь на зірки...

Та нема шляху додому, доки злість жере єство.


Я підіймаюсь, біль у скронях і щось таки майнуло поруч,

Тінь мене, самотня доля, сльози капають стіною,

І замовкаю в цій тиші, я більше не слабка тварина,

Я сильна і я є людина, я буду жити не так як всі.


Я повернулася до Бога і зовсім трохи я прошу:

Моє серце захистити, біль скрізь сито пропустити,

Захистити від пітьми, що пробудилась вночі,

Поки люди усі спали, поки вони її не знали-


Вона прорвала світ душі, і земля ненька застогнала,

Бо її діти проти неї стали, брат на брата пішов стіною,

І полилися ріки крові, і біль, і смуток, все єдине

І хто зупинить зло, що вже коріння в глиб пустило?


Як довго будемо ми спати? Як довго будем Землю добивати?

Своїм відношенням до всього: як до неї, так і до людей, знайомих,

Близьких, родичів, коханих, тих яких ми поклялися захищати,

В ті незапам'ятні часи, коли все було єдино, коли ми ще пам'ятали...


Коли ми самі все вибирали, як нами жити і куди іти.

А тепер в'януть квіти, виростають наші діти,

і здається -це кінець. Але я піднялась вже с підлоги,

висохли всі мої сльози, і якщо я змогла згадати,


То й ти будеш пам'ятати, ти Людино-душі творець,

Ти той хто може все змінити, ми Отця свого діти,

Нам більше вже нема куди іти, треба Мати захистити,

від тих, хто хоче її вбити, якому байдуже усе.


Підніміться, озерніться, та й іншим поможіть

Крім нас цього ніхто не зробить, треба з чогось починать,

Все змінити нам під силу, коли любов горить в серцях,

Так починається наш шлях і новий час для усіх нас.


Тільки так ми відбудуєм світ, де люди люблять

і живуть у мирі, де природа це наш дім

Від сьогодні та понині ми на цій святій землі,

Згадаємо хто ми.

Рейтинг: нет
(голосов: 0)
Опубликовано 17.01.2013 в 22:53
Прочитано 1255 раз(а)

Нам вас не хватает :(

Зарегистрируйтесь и вы сможете общаться и оставлять комментарии на сайте!